6. ЮРИЙ ИВАНОВИЧ ВЕНЕЛИН (1802-1839): БИОБИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ ЛИТЕРАТУРЫ ЗА 1828-1994 гг.
В. В. Ишутин
Часть I. Библиография опубликованных работ Ю. И. Венелина
Часть II. Библиография литературы о Ю. И. Венелине
Указатель включает литературу, опубликованную в нашей стране и за рубежом в 1828-1994 гг. и состоит из двух частей.
В первую вошли известные составителю опубликованные работы ученого: книги, статьи, письма, документы и т. п. Они представлены в хронологическом порядке публикации без учета языкового и географического принципов.
Вторую часть составила литература о Ю. Венелине. Она дана в алфавитном порядке авторов или названий (если автор публикации неизвестен) также без учета языка и географии. В конце второй части помещено несколько названий на латинице.
Подавляющее большинство представленных в указателе работ просмотрены de visu. Знаком (*) отмечены работы, которые из-за труднодоступности посмотреть не удалось.
При составлении были использованы различные справочные издания, среди которых в первую очередь необходимо назвать библиографию Т. Байцуры в ее книге о Ю. Венелине, указатель М. Велевой в статье "Юрий Иванович Венелин в българската историография", и, конечно, изданный Ужгородским университетом указатель "Юрий Іванович Венелін-Гуца (1802-1839)". Хочу отметить, что мною сознательно не продублирована его структура и не включены в настоящий указатель целый ряд публикаций. В первую очередь это относится к краеведческой литературе, представленной ужгородцами весьма тщательно, но не всегда, на мой взгляд, отвечающей впрямую тематике указателя, энциклопедическим изданиям широкого профиля, юбилейной периодике нт. п. Не включен также целый ряд работ, в которых имя ученого лишь упоминается.
Рецензии на работы Ю. Венелина и исследователей его жизненного пути и творчества даются после рецензируемых работ и отдельным номером не отмечаются.
Заранее приношу извинения пользователям, если они обнаружат в данном указателе лакуны: ретроспективный биобиблиографический указатель такого хронологического и географического
148
диапазона составить без упущений почти невозможно. Особенно это относится к литературе начала 1990-х гг., когда значительно нарушились научные зарубежные контакты, а вместе с ними и научный книгообмен.
Часть I.
Библиография опубликованных работ Ю. И. Венелина.
1. Замечания на сочинения г-на Яковенки о Молдавии и Валахии и проч.: Письмо первое к Издателю Московского Вестника // Моск. вестник — М.: 1828 — Ч. 10, № 15 — С. 256-278.
Аннотацию см. под № 2.
2. Замечания на сочинения г-на Яковенка о Молдавии и Валахии и проч.: Письмо второе к Издателю Московского Вестника // Моск. вестник. — М.: 1828 — Ч. 10, № 16 — С. 373-392; Ч. 11, № 17. — С. 160-174.
Рецензионная статья по поводу книги: Яковенко И. Нынешнее состояние турецких княжеств Молдавии, Валахии и Российской Бессарабской области. — Спб., 1829.
Рец. на "Замечания": Руссов С. Взгляд на Историю трех княжеств: Валахии, Молдавии и Бессарабии с II-го по XIII столетие // Отечественные записки — Спб.: 1828 — Ч. 36, кн. 102, октябрь — С. 90—115.
О рец. Ю. Венелина на книгу И. Яковенко см.: Московский телегриф. — М.: 1828. — ч. 24, № 21, нояб. — Русская лит-ра. — С. 85-86.
3. Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам: Историкокрiтические изыскания... — М.: 1829 — Т. I. VIII, 259 с.
Рецензии и др. материалы о книге:
- Литературные новости // Моск. вестник — М.: 1828 — Ч. XII, № 23/24 — С. 23-24.
Информация о том, что "Венелин кончил первую часть своих исследований о болгарах". Излагается содержание работы.
- Н. П. [Полевой] Древние и нынешние болгаре... // Московский телеграф — М.: 1829 — № 16, август — С. 485-486.
- "На сих днях отпечатанные" // Московские ведомости — М.: 1829 11 сент. — № 73 — С. 3404.
Информация о выходе книги.
149
- Голос за правду // Галатея — М.: 1829 — Ч. 8, № 38 — С. 97-100. [Подпись: въ.-]
- К издателю Галатеи // Галатея — М.: 1829 — Ч. 8, № 40 — С. 217-218. [Подпись: въ.]
Об издании книги.
- М. П. [Погодин] От издателя // Моск. вестник — М.: 1829 — Ч. 4 — С. 164-167.
- Н. Полевой. К читателям Телеграфа // Московский телеграф — М.: 1829 — № 17, сент. — С. 145-150.
- Н. Полевой. М. П. Погодину // Моск. телеграф — М.: 1829 — № 19, окт. — С. 396-400.
- М. П. [Погодин] // Московский вестник на 1829 год — М.: 1830 — Ч. 6 — С. 129-146.
- К. [Калайдович] Нечто о книге: Древние и нынешние болгаре // Московский вестник на 1829 год — М.: 1830 — Ч. 6 — С. 146-151.
- [Кубарев А.М.] // Атеней — М.:1829 — Ч. 4, № 19, окт. — С. 104-122. [Подпись: -ъ]
- Бичурин И. Критические замечания на 1-й том книги... // Литературная газета — Спб., 1830 — Т. I, № 6 — 26 янв. — С. 44-47.
- [Каченовский М. Т.] Древние и нынешние болгаре... // Вестник Европы — М.: 1830 — Янв.-февр. — С. 74-76 (смесь).
- М. П. [Погодин] Первые опыты г-на Каченовского... // Моск. вестник — М.: 1830 — Ч. I, № 3, смесь — С. 318-321.
4. О библиографическом искусстве Телеграфа и о учености издателя оного: Посвящается клевретам Моск. Телеграфа // Галатея — М.: 1829 — Ч. 8, № 41 — С. 254-284; Ч. 9, № 42 — С. 29-57.
Критические замечания на выступления Н. Полевого в "Московском телеграфе" по поводу книги "Древние и нынешние болгаре" Ю. Венелина.
5. [Рец.] // Моск. вестник — М.:1829 — Ч. 6 — С. 85-89.
Рец. на кн.: Экоменид К. Опыт о ближайшем сродстве языка славянороссийского с греческим: в 3-х томах — Спб.: 1828.
6. [Рец.] // Московский вестник на 1829 год — М.: 1830 — Ч. 6 — С. 17-36.
Рец. на кн.: Розенкампф Г. А. Обозрение Кормчей книги в историческом виде — М.: 1829.
7. [Рец ] // Молва — М.:1832 — Ч. 4, № 85 — 31 окт. — С. 337-339.
150
Рец. на кн.: Сказание како состави снятый Кирилл Философ азбуку по языку словенскому и книги преведе от греческих на словенский язык — М.: 1832 — 30 с.
8. Старый долг, или запоздалая антикритика // Телескоп — М.: 1832 — Ч. 10, № 15 — С. 394-412.
Ответ на рец. К. Калайдовича на книгу "Древние и нынешние болгаре".
9. Письмо к издателю // Телескоп — М.:1834 — № 12, "Молва" — С. 186-190.
По поводу опубликованной в "Телескопе" [1834, № 11, с. 125—144] первой части работы "О пользе изучения российской истории в связи со всеобщею".
10. [Рец.] // Телескоп — М.: 1834 — № 21, "Молва" — С. 316-322.
Рец. на кн.: Киров Н. Краткая всеобщая история от потопа до наших времен, изложенная по новому плану... — М.: 1834 — Ч. 1. — 259 с.
11. [Рец.] // Телескоп — М.: 1834 — Ч. 22, № 33, Критика — С. 430-444; № 34, Критика — С. 506-526; № 35, Критика — С. 555-578.
Рец. на кн.: Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. — М.: 1834 — Ч. I — 180 с.
12. Об источнике народной поэзии и о южнорусской в особенности — М.: 1834 — 60 с.
13. О характере народных песен у славян задунайских // Телескоп — М.: 1835 — Ч. 27, № 9 — С. 3-33; № 10 — С. 149-183; № 11 — С. 275-326.
Отдельное издание: О характере народных песен у славян задунайских. I. Сербские. Осман Шеович. Женитьба Павла Плетикомы — М.: 1835 — 117 с.
Рецензии:
- В. Б. [Белинский] // Молва — 1836 — Ч. II, № 1, Библиография — С. 31-37. См. также: Белинский В. Г. Собрание сочинений — М.: 1976 — Т. I — С. 455-458.
151
- Литературная летопись // Библиотека для чтения — Спб.: 1836 — Т. 16, отдел VI — С. 41-44.
14. Скандинавомания и ее поклонники, или столетние изыскания о варягах // Московский наблюдатель — М.: 1836 — Ч. 8, кн. 2, авг. — С. 488-525; Ч. 9, кн. 1, окт. — С. 269-307; Ч. 9, кн. 2, окт. — С. 395-426.
Отдельное издание: М.: 1836; М.: 1842 — 114 с.
Рецензии:
- Сын отечества — Спб.:1842 — № 7, Критика — С. 19-40.
- Соловьев С. // Москвитянин — М.: 1842 — Ч. 4, № 8 — С. 396-399.
- Морошкин Ф. // Маяк — Спб.: 1842 — Т. 6, кн. 12, критика — С. 81-115.
- П. Б. Разбор новых толков о древностях России // Сын отечества — М.: 1838 — Т. 5, Отд. III. — С. 47-76. О работе Ю. Венелина см. с. 66-72.
15. Отрывок из II тома истории десятилетней воины Южной Руси с поляками 1651 г. // Журнал Министерства народного просвещения — Спб.: 1836 — Ч. II, № 7, Отд. II — С. 125-148.
16. О зародыше новой болгарской литературы // Московский наблюдатель — М.: 1837 — Ч. 14, кн. 1, сент. — С. 47-95. Отдельное издание: М.: 1838.
Рецензии:
- Библиотека для чтения — Спб.: 1838 — Т. 29, Литературная летопись — С. 36—37.
- Современник — Спб.: 1838 — Т. II, Разбор новых книг. — С. 56-57.
17. Принятие христианства славянскими народами до Кирилла и Мефодия // Отечественные записки — Спб.: 1839 — Т. 2, № 2, Науки — С. 1-20.
Рецензии:
- Летопись русских журналов за 1839 год // Сын отечества — Т. 7. Янв.-февр., Критика. — С. 85-86.
18. Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты, собранные и объясненные Юрием Венелиным — Спб.: 1840 — /3/, XVI, 359 е., порт.
Рецензии:
152
- Отечественные записки — Спб.: 1840 — Т. 3, № 11, Библиографическая хроника — С. 18.
- Отечественные записки — Спб.: 1840 — Т. 13, Критика — С. 23-47. Там же в разделе "Библиографическая хроника" рекомендация очерка Ф. Морошкина "О сочинениях Ю. И. Венелина..." (с. 48).
19. Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам: Историко-критические изыскания... — М.: 1841 — Т. 2 — I—II, 1241, 1-7 с.
Из содержания: М. Погодин — С. I—II; Ю. И. Венелин. Нынешние словене — с. 1—241; Имена почтенных ревнителей болгарской славы, благоволивших подписаться на 2-й том исследований г-на Венелина и содействовавших его изданию — с. 1—7.
Рецензии:
- Отечественные записки — Спб.: 1841 — Т. 18, Библиографическая хроника — С. 19.
- Библиотека для чтения — Спб.: 1841 — Т. 48, Литературная летопись — С. 31—32.
- Морошкин Ф. // Маяк — Спб.: 1842 — Т. 6, кн. 12, критика — С. 81-115.
20. Заради возрождение новой болгарской словесности или науки. Сочинение или книжица рускаго историописателя Венелина. Москва, 1838: Превел губернский секретар М. Кифалов, Тетевенец. С притуряние няколко песней и истории заради полуславяне и румуне (молдо-власи) и некоих достопамятств и мудрих изречений. — Букурещ, напечатана у Й. Копайнича сос букви Питаря К. Пенковича, 1842 — 8, 6, 2, 190 с.
Из содержания: Заради возрождение новой болгарской литературы: Преводът е придружен с много литературно-исторически други бележки от преводача, с. 1—140.
Перевод, см. № 16.
21. Древние и нынешние словене в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам: Историко-критические изыскания — М.: 1841 — Т. 2 — С. 79, 326, 8, 7 + 1 карт.
Из содержания: И. Молнар. Предисловие, с. I—II; Оглавление, с. III-IV; И. Молнар. Черты из частной и ученой жизни Юрия Ивановича Венелина, с. 5-79; Ю. И. Венелин. Нынешние словене, с. 1—326; Список
153
рукописным сочинениям Ю. И. Венелина, с. 3-4; Исправления, с. 5—8; Имена почтенных ревнителей болгарской славы, благоволивших подписаться на 2-й том исследований г-на Венелина и содействовавших его изданию, с. 1-7; Посвящение И. С. Орлаю. Портрет Ю. Венелина.
Предисловие датировано 10 июня, а очерк И. Молнара — 23 апреля 1846 г.
Рецензии:
- Отечественные записки — Спб.: 1847 — Т. 52, Библиографическая хроника — С. 89.
22. Окружные жители Балтийского моря. А. Леты // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1846, год 2 — № 4/8/, Смесь — С. 1-50.
23. Окружные жители Балтийского моря. Б. Славяне // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 2 — № 5/9/, Смесь — С. 75-94.
Рецензия:
- К. К[авели]-н // Современник — Спб.: 1847 — № 3, Критика и библиография — С. 37-38.
24. О соляном озере Halmyris / Rassein, Ramsin // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 2 — № 6/10/, Исследования — С. 19-46.
Оттиск вошел в конволют (см. № 34).
Рецензия:
- К. К[авели]-н // Современник — Спб.: 1847 — № 5, Критика и библиография — С. 18-19.
25. Мысли об истории вообще и русской в частности // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 2 — 8/12/, Исследования — С. 31-50.
Оттиск вошел в конволют (см. № 33).
Рецензии:
- [Кавелин К. Д.] // Современник — Спб.: 1847 — № 6, Критика и библиография — С. 75-83.
- Отечественные записки — Спб.: 1847 — Т. 54, № 10 — С. 85-88.
26. О древних жилищах русского народа // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 2 — № 9/13/,
154
Исследования — С. 41-58.
Оттиск вошел в конволют (см. № 34).
Рецензия:
- Отечественные записки — Спб.:1847 — Т. 54, № 10 — С. 84.
27. О времени рождения названий: греческое, латинское, немецкое, русское или гражданское, славянское или церковное письмо // Чтения Общества истории и древностей российских — М.. 1847, год 2 — № 9/13/, Исследования — С. 59-76.
Оттиск вошел в конволют (см. № 33).
Рецензии:
- Отечественные записки — Спб.: 1847 — Т. 54, № 10 — С. 84-85.
—К. К[авели]-н // Современник — Спб.: 1847 — № 8, Критика и библиография — С. 84—86. (Рецензии К. Д. Кавелина, указанные в позициях под 23—25, 27 см. также: Кавелин К. Д. Собрание сочинений. Т. 1. Монографии по русской истории. — Спб.: 1897 — Стб. 759-858).
28. О слове боярин // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 3 — № 1/14/, Исследования — С. 129.
Есть оттиск.
Рецензии:
- Последняя книжка Чтений в Московском обществе истории и древностей российских /Я.С. // Московский городской листок — М.: 1847 — 27 окт. — № 233 — С. 932-933, 28 окт. — Л» 234 — С. 936-938; 29 окт. — № 235 — С. 941-942.
- О слове "боярин" // Финский вестник — Спб.: 1847 — Т. 23, № 11, Смесь — С. 32.
29. Нечто к изысканиям о готах // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 3 — № 2/15/, Смесь — С. 1-8.
30. Об обрах, их царстве и его пределах // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 3 — № 3/16/, Смесь — С. 1-18.
31. О споре между южанами и северянами на счет их россизма // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1847, год 3 — № 4/17/, Исследования — С. 1-16.
155
Оттиск вошел в конволют. См. № 37.
32. О нашествии завислянских славян на Русь до рюриковых времен // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1848, год 3 — № 5/18/, Исследования — С. I-II, 1-45.
Есть оттиск.
33. Мысли об истории вообще и русской в частности и о времени рождения названий: греческое, латинское, немецкое, русское или гражданское, славянское или церковное письмо — М.: 1847 — 38 с.
Конволют из двух оттисков. См. №№ 25, 27.
34. О соляном озере Halmyris и о древних жилищах русского народа. — М.: 1847 — 28 + 18 с.
Конволют из двух оттисков. См. №№ 24, 26.
35. Окружные жители Балтийского моря, то есть леты и славяне. — М.: 1846 — 76 с.
Конволют из двух оттисков. См. №№ 22, 23.
36. О производстве Маршалов и производстве слова // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1848, год 3 — № 8/21/, Смесь — С. 45-52.
37. О готах; Об обрах; О споре между южанами и реверянами на счет их россизма — М.: 1848 — 8 + 18 + 16 с.
Конволют из трех оттисков. См. №№ 29-31.
38. Критические исследования об истории болгар с прихода болгар на Фракийский полуостров до 968 года, или покорения Болгарии великим князем русским Святославом. Изданные на иждивение болгарина И. Н. Денкоглу — М.: 1849 — С. I-III, 342, I-VI.
Рецензии:
- Москвитянин — М.: 1849 — № 22, кн. 2, нояб. Критика и библиография — С. 29-30.
- Отечественные записки — Спб.: 1850 — Т. 69, № 3/4, Библиографическая критика — С. 45-54.
- [Афанасьев А. Н.] // Современник — Спб.: 1850 — Т. 20, № 3, Библиография — С. 6—14.
156
39. Критически издиряния за исторнята блъгарска на Ю. И. Венелин. От прихождениета на Блъгарити на Тракийский полуостров до 968 година, или до покорението Блъгария от великий княз руский Святослава. Преведе от русскый Ботю Петков — Земун: I. К. Сопроновата бръзописна книгопечатница, 1853. — Ч. 1-2, 176 с.; Ч. 2. — 4, 204, 16 с.
Перевод, см. № 38.
40. Болгарские песни из сборников Ю. И. Венелина, Н. Д. Катранова и других болгар Издал Петр Безсонов // Временник Общества истории и древностей российских — М.. 1855 — Кн. 21, Материалы — С. I-XVIII, 1-136; Кн. 22, Материалы — С. I-XII, 1-148, I-IV, 1-46, I-IV.
Отдельное издание: М.: 1855.
Рецензии:
- Отечественные записки — Спб.: 1855 — Т. 103, № 12, Библиографическая хроника — С. 67—68.
- Журнал Министерства народного просвещения — Спб.: 1856 — № 3, Отдел. 6 - С. 99-100.
41. Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам. Историко-критические изыскания. Изд. 2-е И. Молнара. — М.: 1856 — 48, 230 с.
Из содержания: П. Безсонов [Вступительная статья без названия] — с. 5-44; И. Молнар. Предисловие — с. 45—48. Посвящение А. С. Норову.
Рецензии:
- Русская литература // Санктпетербургские ведомости — Спб.: 1856 — № 161, 20 июля — С. 895-896.
- "В Москве отпечатан вторым изданием..." / Я.Т. // Русский инвалид — Спб.: 1856 — № 259, 27 нояб. — С. 1102
- [Чернышевский Н.Г.] // Современник — Спб.: 1856 — Т. 10, № 10, Новые книги — С. 78-79. См. также: Чернышевский Н. Г. Полное собрание сочинений — Т. 16 /доп/ — М, : 1953 — С. 654.
42. О поникванье ново-болгарския письменности: Разсуждение Юр. Венелина. Побългарена Н. Даскаловым Самоковцем — Цариград, 1860 — 53 с.
Перевод см. № 16.
157
43. Известия о варягах арабских писателей и злоупотребление в истолковании оных // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1870 — Кн. 4, смесь — С. 1-18.
Есть оттиск.
44. Письма М. П. Погодина к С. П. Шевыреву: С предисловием и объяснениями Н. П. Барсукова // Русский архив — М.: 1882 — № 5 — С. 67-126; № 6 — С. 127-202.
Опубликованы две приписки Ю. Венелина: к письмам М. П. Погодина от 26 сент. 1829 г. (с. 113) и 29 апр. 1830 г. (с. 145). Комментарий о выходе книги Ю. Венелина "Древние и нынешние болгаре" см. на с. 105—106.
45. Мацеевич Л. Письма Юрия Ив. Венелина к А. И. Белюгову // Известия С.-Петербургского Славянского благотворительного общества — Спб.: 1885 — № 9 — С. 398-401.
1-е письмо — 1 авг. 1832 г.; 2-е — 4 марта 1833 г.; 3-е — без даты. Публикацию предваряет статья "К биографии Юрия Венелина" — с. 396-398.
46. Критическое разложение всех имен Аттилина семейства и прочих, так называемых гуннских его вельмож, о которых только упоминает Приск в своих путевых записках // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1889 — Кн. I. Приложение — С. I—IV, 1-30.
Имеется отдельный оттиск.
47. Две писма от Юрий Ивановича Венелина до Василия Априлов // Сборник за народнн умотворения, наука и кннжнина — С.: 1889, кн. 1 — С. 176-190.
1-е письмо от 27 сент., 2-е — от 9 окт. 1837 г.
В библиографии, составленной М. Велевой (Ч. II, 43), в скобках указан автор публикации — Косев Р. (см. также № 55).
48.* Отбрани сочинения Венелина, руского историописателя. Москва, 1838 г. Заради возрождение новой болгарской словесности: Прев.: М. Кефалов Тетевенец с притуряние няколко песней някоих достопамятсв и мудрих изречений. — Русе, 1894 — 40 с.
158
49. Письма Ю. И. Венелина к А. А. Краевскому // Отчет имп. Публичной библиотеки за 1891 год — Спб.: 1894 — Прил. — С. 3748.
1-е письмо — [1835 г.]; 2-е письмо — 3 янв. 1836 г.; 3-е письмо — 4 марта 1836 г.; 4-е письмо — 24 февр. 1839 г.
Рецензия:
- Матов Д. // Сборник за народим умотворения, наука и книжнина — С.: 1895 — Кн. 12. Книжовен отдел — С. 9-14.
50. Конспект преподавания истории славянского языка и литературы, составленный по определению Совета имп. Московского университета от 2 мая 1834 г. Ю. И. Венелиным — с замечаниями П. А. Лаврова // Древности. Труды славянской комиссии имп. Московского археологического общества — М.: 1896 — Т. 2. Материалы — С. 110-124.
"Конспект" — с. 110—121; статья П. А. Лаврова — с. 110—124.
51. Златарски В. Юрий Иванович Венелин и значението му за българите: по случай 100-годишнината от рождението му (1802-1902) // Летопис на Българското книжовно дружество в София. — С.: 1903 — Т. 3, 1901-1902 — С. 90-139. (Притурка към "Периодическо списание", кн. 63).
В приложении: Писмата на Юрий Ив. Венелин до Василий Априлов, с. 140—156 (Два письма от 29 сент. и 9 окт. 1837 г.); Г. Ф. Пешаков. Ода на Юрия Ив. Венелина, с. 157-158; Рыдание на смертьта Ю. И. Венелина, с. 158-160.
52. Из бумаг Ю. И. Венелина // Свенцицкий И. С. Материалы по истории возрождения Карпатской Руси: Сношения Карпатской Руси с Россией в 1-ую половину ХIХ-го века. — Львов, 1906 - С. 84-120.
Из содержания: Несколько слов о россиянах венгерских, а также одно словцо историческое о православной греко-восточной церкви в Венгрии, с. 86—106; Мадьярские слова, взятые из русского языка, с. 107—108; Об украинском правописании, с. 109-110; Карпато-росские пословицы, с. 110—119; О песнелюбии славян закарпатских, с. 119-120.
53. Цявловский М. Пушкин по документам архива М. П. Погодина // Литератуное наследство — М.: 1934 — Т. 16/18 — С. 678-724.
159
Публикация фрагментов писем Ю. Венелина к М. П. Погодину: 22 и 29 янв., 12 и 14 февр., 28 мая, 16 июня, 2 нояб. 1830 г. — с. 706-708; 5 янв. 1831 г. — с. 710.
54.* Избрани съчинения: Под ред. и превод П. Динеков — Пловдив, 1938 — 137 с.
Рецензия:
- А. Б[урмов]. // Отец Паисий — С.: 1938 — № 8 — С. 315-316.
55. Избрани страницi: Под ред. на П. Динеков. 2-е доп. изд. — С.: 1942 — 142 с.
Из содержания: Юрий Иванович Венелйi. Живот и дело, с. 5—22; Фрагменты работ Ю. И. Венелина: 1. Старите и сегашни българи, с. 23— 49; 2. За характера на нарoдните песни у балканските славяни, с. 50—69; 3. За зараждането на новата българска литература, с. 70—78; 4. Влахобългарски грмaоти, с. 79-81; 5. Критически изsледвания за история на българите, с. 82-105; Две писма до В. Е. Априлов, с. 106-128 (см. № 47).
56. Несколько слов о россиянах венгерских // Пряшевщiна: Историко-лiт. сб. — Прага, 1948 — С. 175-177.
О переселении русских за Карпаты.
57. Въжарова Ж. Извадки из ръкописния дневник на Ю. Венелин: Сведения за старини във Варна, с. Крън и др. // Въжарова Ж. Руските учени и българските старини — С.: 1960 — С. 86-87.
Публикация путевого дневника Ю. Венелина: запись от 22 июня 1830 г.
58. Въжарова Ж. Извадки из ръкописния дневник на Ю. Венелин: Дава сведения за старини в България: Търново, Силистра, Русе и др. // Въжарова Ж. Руските учени и българските старини — С.: 1960 — С. 87-90.
Публикация фрагмента путевого дневника Ю. Венелина: 1830 г.
59. Възрожденски страници: Антология // Под ред. и с предг. на Динеков П. — С.: 1969. — Т.1. — 687 с.
Перевод предисловия и вступительной главы к "Древним и нынешним болгарам" — с. 95-104; письмо В. Априлову от 27 сент. 1837 г. — с. 412-423.
160
60. Българска възрожденска литература: От Паисий Хилендарски до Добри Войников. Антология. — С.: 1972 — 276 с.
Перевод Вступления к "Древним и нынешним болгарам" и письма В. Априлову от 27 сент. 1837 г.
61. Тихомирова С. Под именем Венелина // Дружба. — М.; София, 1982. — № 2. — С. 120-122.
Краткий биографический очерк Ю. Венелина; фрагмент письма генералу И. Н. Инзову, ошибочно датируемого августом 1830 г.
62. Хазин М. У истоков Болгарского Возрождения: Юрий Венелин и Молдавия // Кодры. — Кишинев; 1982. — № 8. — с. 141-146.
Краткий биографический очерк Ю. Венелина; публикация письма генералу И. Н. Инзову, ошибочно датируемого августом 1830 г.
63. Ангелов Б. С. Писма на Ю. Ив. Венелин до М. П. Погодин // Векове. — С.: 1984. — № 3. — С. 88-92.
Публикация писем от 20 авг. и 5 окт. 1830 г.
64. Ангелов Б. С. Неизвестни писма на Юрий Ив. Венелин // Литературна история. — С.: 1987. — Кн. 15. — С. 71-91.
Публикация шести писем Ю. Венелина секретарю Российской академии наук в Петербурге П. И. Соколову за 1830-1831 гг.
65. Венедиктов Г. К. "Хронологическая записка" Ю. И. Венелина о его болгариститческих трудах // Славянская филология: К X Международному съезду славистов: Межвузовский сборник — Л.: 1988. — С. 3-14.
Публикация письма Ю. Венелина к неустановленному лицу: конец 1837 г.
66. Автографы современников Пушкина из собрания Государственного музея А. С. Пушкина: Аннот. кат. // Сост.: Ленина О. В. и др. — М.: 1988.
Венелин (наст. фам. Хуца) Юрий Иванович — с. 58—59: факсимиле дарственной надписи Ю. И. Венелина генералу И. Н. Инзову на форзаце книги "Древние и нынешние болгаре"; в биографической справке об И. Н. Инзове — фрагмент неопубликованного письма Ю. Венелина генералу И. Н. Инзову.
161
67.* Сочинения Ю. Венелина. [Без указания времени и места издания] (Russica Palacky, 73 B 342, Národný muzeum, Praha).
Информация из книги Т. Байцуры, с. 296 (см. Часть II, № 22).
См. также: Часть II, № 113.
Часть II.
Библиография литературы о Ю. И. Венелине.
1. Абаджиев А. Дългьт ни към Юрий Венелин // Поглед. — С.: 1987. — № 21, 25 май.
2. Азадовский М. К. История русской фольклористики. — М.: 1958.
О Ю. Венелине — с. 391-394.
3. Аксаков С. Воспоминание об Александре Семеновиче Шишкове // Аксаков С. Семейная хроника и воспоминания. — М., 1856. — С. 455-516.
Знакомство Ю. Венелина с А. С. Шишковым, с. 512.
4. Ангелов Б. Археографски приноси: Кратки вести за стари български ръкописи и кннжовници // Помощни исторически дисциплина — С.: 1979. — Т. 1. — С. 269-283. — Рез. нем.
См.: "Ода в чест Ю. Ив. Венелин" от Георги Пешаков — с. 275-280.
5. Ангелов Б. Юрий Ив.Венелин // Ангелов Б. Борба за делото на Кирил и Методий. — С.: 1969. — С. 47-53.
6. Ангелов Б. С. Венелин и нашите възрожденци // Известия на Института за история. — С.: 1967. — Т. 18. — С. 231-244. — Рец. фр.
Также: Ангелов Б. С. В зората на българската възрожденска литература. — С.: 1969. — С. 159-178.
7. Ангелов Б. С. Из архива на Юрий Иванович Венелин // Известия на държавните архиви — С.: 1966. — № 11. — С. 180-188.
Также: Ангелов Б. С. В зората на българската възрожденска литература. — С.: 1969. — С. 178-187.
162
8.* Андрух М. А. Жизнь и деятельность в России закарпатского врача Ю. И. Венелина // Из истории медицинских связей Закарпатья с Россией // Матеріали XXI наук. конф. Серія біол. та мед. / МВ і ССО УРСР. Ужгор. держ. ун-т. — К.: 1967. — С. 84-86.
9. Андрушко А. И., Лысый А. К. Имя Ю. И. Венелина на страницах дореволюционных и советских энциклопедий // Ю.І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. I. Венеліна /. — Ужгород, 1989. — С. 58-60.
10. Априлов В. Денница новоболгарского образования. — Одесса, 1841. — Ч. 1. — VI, 146, XXII + 3 табл.
О Ю. Венелине см.: с. 122-127; эпитафия Г. Ф. Пешакова "Рыдание на смертьта Ю. И. Венелина" — с. 60-64; Ода Г. Ф. Пешакова Ю. И. Венелину — с. 93-95; Таблица III — проект памятника.
Рецензия:
- Соловьев М. // Москвитянин. — М.: 1842. — Ч. 3, № 5. — С. 132-164. Помещена "Ода Венелину" Г. Пешакова, с. 161-162.
11.* Априлов В. Е. Избрани съчинения и писма. — С.: 1926.
О Ю. И. Венелине см.: Две писма на Априлов и Палаузов до Неофита Рилски, с. 55—69. Письма переизданы: Априлов В. Е. Съчинения и писма. — С.: 1939, — С. 29-46.
12. Априлов В. Новейшие сведения о болгарах: Письмо к исправляющему должность профессора Одесского лицея Михаилу Александровичу Соловьеву // Сын отечества. — Спб., 1842. Ч. 4, кн. 8, отд. 5. — С. 23-64.
Глава "О члене в болгарском языке"; грамматика болгарского языка Ю. И. Венелина и судьба его архива, с. 43—46.
Отдельное издание: Априлов В. Е. Дополнение к книге: Денница новоболгарского образования. Письмо автора к господину исправляющему должность профессору в Одесском лицее Михаилу Александровичу Соловьеву. — Спб., 1842. — 42 с.
13. Априлов В. Съчинения. — С.: 1969.
О Ю.Венелине см.:
I. — Денница на иовобългарското образование, с. 21-148. Между сс. 128—129 — проект памятника на могиле Ю. Венелина.
163
II. — Письма Ю. И. Венелину и М. П. Погодину.
14. Арнаудов М. Венелин // Арнаудов М. Априлов: живот, дейност, сьвременници (1789-1847). — С.: 1935. — С. 49-77.
2-е изд: Арнаудов М. Васил Евстатиев Априлов. Живот, дейност, съвременници (1789-1847). — С.: 1971. — С. 76-110. Текст изменен незначительно.
15. Арнаудов М. Венелин и България // Отец Паисий. — С.: 1934. — № 10. — С. 214-216.
16. Арнаудов М. Георгий Пешаков и Юрий Венелин // Родна реч. — С.: 1942. — Год, 16, № 1. — С. 11-16.
17. Арнаудов М. Очерци по българския фолклор. — С.: 1934.
О Ю. Венелине: Жнзненият път на Венелин; Идеи за история и поезия на южните славяии; Почин за народописно и народоучно проучване на България, с. 80-84.
2-е изд.: С.: 1969. — Т. 1. — С. 152-161. Текст изменен незначительно. Каждый из разделов сопровожден библиографией.
18.* Арнаудов М. Преди сто години; За Венелин // Литературни новини. — 1929. — № 19.
19.* Байцура Т. Борьба Ю. И. Венелина против "норманской" теории происхождения славян // Дукля. — Пряшів, 1960. — № 1. — С. 77-82.
20. Байцура Т. Место Ю. И. Венелина в развитии славяноведения в первой половине XIX века // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна /. — Ужгород, 1989. — С. 8-9.
21. Байцура Т. Место Ю. И. Венелина в развитии славяноведения в первой половнне XIX века // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 16-28.
164
22.* Байцура Т. Некоторые мысли Ю. И. Венелина об истории // Дукля. — Пряшів, 1960. — № 4. — С. 94-99.
23. Байцура Т. Роль Ю. И. Венелина в истории славяноведения в России // Байцура Т. Закарпатоукраинекая интеллигенция в России в первой половине XIX века. — Братислава, 1971. — С. 166-184.
Список изданных сочинений Ю. И. Венелина, с. 189-191. Рецензии:
- Косачевсъка Е. М. // Український історічний журнал — К.: 1973. — № 2. — С. 145-147.
- Косачевсъка Е. М. // Записки наукового товариства. — Пряшів, 1973. — Ч. 3. — С. 123-129.
- Поп Ю. И. // История СССР. — М.: 1973. — № 3. — С. 204-205.
24. Байцура Т. Юрій Іванович Венелін. — Братіслава, 1968. — 307 с., ил.
Рецензия:
- Пальок В., Поп И. Книга о Ю. И. Венелине // Советское славяноведение. — М.: 1973. — № 2. — С. 81-82.
25. Балабанов М. Отзив в Бъгария по Венелиновите писма // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. — С.: 1890. — Кн. 2, Научен отдел. — С. 285-309.
26. Балан Ал. Т. Към историята на българския език // Българският книжовен език и правопис // Периодическо списание — 1890. Кн. ХХХII-ХХХIII — С. 242-286; Кн. XXXIV — С. 511-542.
Опубликована также: Балан Ал. Т. Избрани произведения. — С.: Наука и изкуство, 1987. — С. 45-102.
В том числе, анализ языковедческих взглядов Ю. Венелина.
27. Барсуков Н. Жизнь и труды М. П. Погодина. — Спб: 1888-1910. — Кн. 1-22.
Кн. 2. — 1889.
Гл. XXX. Ю. И. Венелин... — С. 200-206. Знакомство М. Погодина с Ю. Венелиным в 1828 г.
Гл. ХLVIII. Погодин печатает на свой счет сочинение Венелина о болгарах. ... Возникшая по поводу книги Венелина полемика. ... — С. 374-389.
165
Кн. 3. — 1890.
Гл. XIII. Отношение Погодина к Венелину. ... — С. 108—113.
Гл. ХІV-ХІХ. Путешествие Венелина по Болгарии, Молдавии и Валахии ... Путевые письма Венелина к Погодину. — С. 113-157.
Отношения Ю. Венелина с М. Погодиным — с. 205, 241, 265, 267, 363-364; Венелин как наставник К. Аксакова, с. 107—108.
Кн. 4. — 1891.
Отношения Ю. Венелина с М. Погодиным — с. 31, 51, 53—59, 87, 101, 166-169, 250-251, 327.
Кн. 5. — 1892.
Последние дни и кончина Венелина, с. 197-198, 269-272.
28. Безсонов П. Некоторые черты путешествия Ю. И. Венелина в Болгарию // Москвитянин. — М.: 1856. — Т.З, № 10. — С.95-134.
Рецензия:
— Отечественные записки. — Спб: 1857. — Т. 3, № 4, Критика и библиография. — С. 83-85. (Подпись: П. Б-въ).
29. Безсонов П. А. Статья предварительная // Венелин Ю. Древние и нынешние болгаре... — 2-е изд. — М.: 1856. — С. V-XIV.
Название взято из оглавления.
30. Безсонов П. Юрий Иванович Венелин // Журнал Министерства народного просвещения. — Спб: 1882. — № 6, Отд. наук. — С. 159-206.
31. Бендзар Б. П. К проблеме межлитературных взаимосвязей в свете концепции Ю. И. Венелина // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Т ези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна /. — Ужгород, 1989. — С. 122-123.
32. Бернштейн С. Б. Из истории изучения южных славянских языков в России и в СССР // Вопросы славянского языкознания. — М.: 1957. — № 2. — С. 123-152.
Оценку деятельности Ю. Венелина см. с. 124-125.
33. Бернштейн С. Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии. — М.-Л.: 1948. — Т. 1. Язык валашских
166
грамот ХIV-ХV веков.
- О работе Ю. Венелина с валашскими грамотами см. с. 22-24.
34. Бернштейн С. Б., Гудков В. П., Смирнов С. В. Начало изучения языков западных и южных славян // Славяноведение в дореволюционной России: Изучение южных и западных славян. — М.: 1988. — С. 54-61.
О Ю. Венелине см. с. 58—61.
35. Билунов Б. Н. К истории славяноведения в Московском университете (1811-1835) // Из истории университетского славяноведения в СССР. — М.: 1983. — С. 3-33.
О попытке Ю. Венелина занять славянскую кафедру в Московском университете см. с. 22—26.
36. Билярский П. Судьбы церковного языка: Историко-филологические исследования. — Спб.: 1848. — Ч. 2: О кирилловской части Реймского евангелия.
О валашско-болгарских грамотах Ю. Венелина см. параграф 40. Следы болгарского правописания, с. 259—260.
37. Бобинець С. С. Антична культура в колі наукових зацікавлень Ю. І. Гуци-Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна /. — Ужгород, 1989. — С. 67-69.
38. Бодянский О. О времени происхождения славянских письмен. — М.: 1855. — С. 381, СХV.
О Ю. Венелине см.: Гл. III. История вопроса. Мнения, с. 280-296.
39. Божук Г. В., Пальок В. В. Ю. І. Гуца-Венелін у контексті взаємодій східнослов'янських і західнослов'янських культурних паралелей // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 24-26.
167
40. Бояджиев П. Кипиловски и Венелин // Сборник от статии на учредителите Съюз на научн. работники в България, клон Силистра. — Силистра, 1980. — С. 86-95.
41. Бруханский А. Н. "Письма из Болгарии" В. Г. Теплякова // Из истории русско-славянских литературных связей XIX в. — М.-Л.: 1963. — С. 312-323.
Знакомство Ю. Венелина с В. Тепляковым; ссылка на неопубликованное пиьмо Ю. Венелина в архиве Института русской литературы.
42. Бузескул В. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века. — Л.: 1929. — Ч. 1. — 218 с.
Ю. И. Венелин, с. 29-30.
43. Булахов М. Г. Венелин // Булахов М. Г. "Слово о полку Игореве" в литературе, искусстве, науке: Краткий энциклопедический словарь. — Минск, 1989. — С. 54.
44. Булахов М. Г. Венелин Юрий Иванович (Гуца Георгий) // Булахов М. Восточнославянские языковеды: Биобиблиографический словарь. — Минск, 1976. — Т. I. — С. 57-58.
45. Бутков П. Оборона летописи русской несторовой от навета скептиков. — Спб.: 1840. (На титульном листе автор не указан. Имя автора — после вступления).
Критика венелинскон концепции происхождения славян, см. с. 339— 345. Прим. 279.
46. [В Москве съехались вместе...] // Московский вестник. — М.: 1830, ч. 2, № 8. Литерат. новости. — С. 390-393.
Информация о путешествии Ю. Венелина в Болгарию; программа научных работ.
47. В чест на Юрий Венелин // Българистика: Осведомителен бюл. — С.: 1988. — № 3. — С. 64-65.
Открытие мемориальной доски, посвященной Ю. Венелину, в Москве в Свято-Даниловом монастыре 22 мая 1988 г.
48. Вакарелски X. Етнография на България. — С.: 1974.
О Ю. Венелине см. с. 30-32.
168
49. Вацуро В. Э. Болгарские темы и мотивы в русской литературе 1820 — 1840-х годов: этюды и разыскания // Русско-болгарские фольклорные и литературные связи. — Л.: 1976. — Т. 1. — С. 231-272.
В том числе научная деятельность Ю. Венелина на фоне научно-литературного творчества А. Вельтмана, В. Теплякова и И. Липранди.
50. Велева М. Юрий Иванович Венелин в българската историография // Известия на Българското ист. дружество. — С.: 1984. — Кн. 36. — С. 171-191.
Библиография: Юрий Иванович Венелин. Литература на български език за живота и научного му дело, с. 186-191.
51.* Велики К. Руският учен Венелин и българите от Румыния // Изгрев. — 1947. - 12 авг. — № 873; 13 авг. — № 874.
52. Венгеров С. А. Источники словаря русских писателей. — Спб.: 1900. — Т. 1.
Венелин Юрий Иванович, с. 540-541.
53. Венедиктов Г. Българистични въпроси в дейността на Юрий Венелин // Венедиктов Г. Българистични студии. — С.: 1990 — С. 129-215.
Раздел сборника включает опубликованные ранее на русском и болгарском языках статьи: Към начал ната история на проучване на метни ците на иовобълграската книжнина в Русия (см. № 56); Първи отзиви за "Граматиката на сегашното българско наречие" на Ю. И. Венелин (см. № 58); Ю. Венелин и А. Пушкин (см. № 54); "Хронологична бележка" на Ю. И. Венелин за българистичните му трудове (см. ч. I, № 65); Три писма на В. Априлов до Ю. Венелпн (см. № 60).
54. Венедиктов Г. К. Ю. Венелин и А. Пушкин // Советское славяноведение — М.: 1986. — № 3. — С. 88-92.
55. Венедиктов Г. К. За паметника на Юрий Венелин в Москва // Език и литература. — С.: 1988. — № 3. — С. 95-102.
169
56. Венедиктов Г. К. К начальной истории изучения в России памятников новоболгарской письменности // Ученые записки Тартуского гос. университета. — Тарту, 1985. — Вып. 710 /Slavica Tartuensia, І / — С. 25-44.
О Ю. Венелине как зачинателе исследования в России памятников новоболгарской письменности XVII—XVIII вв.
57. Венедиктов Г. К. Новые материалы к биографии Ю. И. Венелина // Ученые записки Тартуского гос. университета. — Тарту, 1983. — Вып. 649: Из истории славяноведения в России. II. Труды по русской и славянской филология. — С. 30-54.
О попытке Ю. Венелина занять славянскую кафедру в Московском университете.
58. Венедиктов Г. К. Первые отзывы о "Грамматике нынешнего болгарского наречия" Ю. И. Венелина // Исследования по истории славяноведения и балканистики. — М.: 1981. — С. 176-191.
59. Венедиктов Г. Преоткривателят на българите // АБВ: информационен седмичник за книга. — С.: 1988. — 24 май — № 21. -С. 1, 12.
Интервью о Ю. Венелине.
60. Венедиктов Г. К. Три писма на В. Априлов до Ю. Венелин // Исторически преглед. — С.: 1985. — № 9/10. — С. 87-97.
61. Венедиктов Г. К. У истоков лингвистической болгаристики в России: Занятия Ю. И. Венелина болгарским языком // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 81-83.
62. Венедиктов Г. К. У истоков лингвистической болгаристики в России: Увлечение Ю. И. Венелина болгарским языком // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 227-246.
63. Ю. И. Венелин // Всемирная иллюстрация. — Спб.: 1889. — Т. 41, № 15. — 8 апр. — С. 268-269. Подпись: П. Б-въ.
170
64. Венелин // Московские ведомости. — М.: 1839. — 20 мая. — № 40. — С. 271. Подпись: / /
Воспоминания.
65. Венелин (Юрий Иванович) // Справочный энциклопедический словарь. Под ред. А. Старчевского. — Спб.: 1854. — Т. 3. — С. 135.
66. [Ю. И. Венелин оканчивает печатанием...] // Московский наблюдатель. — М.: 1839. — Ч. 1, № 2, Смесь. — с. 44~45.
Информация о том, что Ю. Венелин "оканчивает печатанием вторую часть своих "Исследований о болгарах и других славянских народах".
67. Венелин Юрий Иванович /Г.П. // Большая советская энциклопедия. — М.: 1928. — Т. 10. — С. 135.
68. Венелин /Юрий Хуца/ — славист /И.Л. // Энциклопедический словарь /Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Спб.: 1892. — Т. V-а (10). — С. 905-906.
69. Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків: Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — 128 с.
Конференция состоялась в Ужгороде 21-23 марта 1989 г.
70. Весин С. Очерки историй русской журналистики // Историческая библиотека — Спб.: 1880. — № 6/7. — С. 322-324.
Споры о научном творчестве Ю. Венелина в журналах 1830-х гг.
71. Востоков А. X. Переписка ... в повременном порядке с объяснительными примечаниями И. Срезневского. — Спб.: 1873.
О Ю. Венелине см. в письмах М. П. Погодина и П. Й. Шафарика А. Востокову и письмах А. Востокова к П. Шафарику.
72. Гаджега Ю. Краткий обзор научной деятельности Юрия Ивановича Венелина (Гуцы): Лекция, читанная 4.XI.1926 г. — Ужгород, 1927. — 44 с.
Издание культурно-просветительного о-ва А. Духновича в Ужгороде.
171
73. Гачев Г. Д. Влияния в условиях ускоренного развития литературы: На материале болгарской литературы первой половины XIX века // Из истории литературных связей XIX века. — М.: 1962. — С. 37-64.
Влияние книги Ю. Венелина "Древние и нынешние болгаре..." на духовное развитие болгарского народа — с. 47—50; на с. 58 — стихотворение Н. Рильского, в котором упоминается "Венелин чудный" (1859 г.).
74. Георгиев Е. Юрий Венелин откривател на "велик" славянски народ // Георгиев Е. Люлка на старата и новата българската писменост. — С.: 1980. — С. 270-277.
75. Георгиев Е. Юрий Венелин // Отечествен фронт. — С.: 1954. — 30 март.
К 115-ой годовщине со дня смерти Ю. Венелина.
76. Георгиева Е. Юрий Иванович Венелин в българската и българоведската филологическа оценка // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 170-174.
77. Глас русса и слоге славенске против писменице, езика и правописа Вуковог. — [Срем, 1869] — 12 с. В конце текста подпись: Слоголюб.
По поводу книги Ю. Венелина "Древние и нынешние болгаре...".
78.* Гнатюк В. Кілька причинків до биографії Юрія Гуци-Венеліна: 3 нагоди століття його уродин // Записки наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. — Рік XI. — 1902. — Т. 48, кн. 3. — С. 4-5.
79. Головенченко Ф. М. "Слово о полку Игореве": Историко-литератур. и библиограф, очерк. — М.: 1985. (Ученые записки Московского гос. пед. института им. В. И. Ленина. Кафедра рус. лит ры, Т. 82, вып. 6).
О Ю. Венелине см. с. 84, 125, 189, 191.
80. Гольдберг М. Я. Праці Юрія Венеліна про південнослов'янський фольклор в оцінці В. Г. Бєлінського та I. Я. Франка //
172
Тези доповідей V міжвуз. респ. Славіст. конф. 25-30 верес. 1962 р. — Ужгород, 1962. — С. 176-178.
81. Горина Л. В. Юрий Венелин и рукописное наследие средневековой Болгарии // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 37-39.
82. Горина Л. В. Юрий Венелин и рукописное Наследие средневековой Болгарии // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 78-83.
83. Гранчак І. М. Деякі питання історії західних слов'ян у працях Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна. - Ужгород, 1-989. — С. 22-24.
84.* Гранчак І. М., Зимомря М. І. Великий син Верховини // Закарпатська правда. — 1989 — 25 лют.
85. Гранчак І. М., Зимомря М. І. Ю. І. Гуца-Венелін — засновник болгаристики в Росії // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 3-15.
86. Гранчак І. М., Зимомря М. І. Ю. І. Гуца-Венелін: слово про вченого // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. С. 1-7.
87. Грек И. Ф. Ю. И. Венелин, В. Е. Априлов и проблемите на българската нацнонална църква // Исторически преглед — С.: 1990. Г. 46, кн. 6. — С. 48-57. Рез. рус., англ.
173
88. Грек И. Ф. Ю. И. Венелин и бессарабские болгары // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 28-30.
89. Грек И. Ф. Ю. И. Венелин и бессарабские болгары // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 91-100.
90. Григорович В. И. Обзор славянских литератур: Лекции ... записанные во время чтения А. И. Смирновым // Филологические записки — Воронеж, 1879. — Вып. 3. — Славянский вестник. — С. 54.
О Ю. Венелине и его роли в развитии болгарского возрождения см. с. 9-10, 47-48.
91. Гусев В. Вук Караджич и русская фольклористика // Русская литература — Л.: 1964. — № 2. — С. 149-165.
Работа Ю. И. Венелина "О характере народных песен..." в критике B. Г. Белинского и творчестве О. М. Бодянского — с. 154-156.
92. Гуца-Венелин в России // Костер. — Прага: 1946. — № 9. - C. 151-153.
Биографическая справка; указатель работ Ю. Венелина; материалы из русских, советских к болгарских энциклопедических изданий.
93. Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Ужгород, 1992. — 328 с.
Конференция состоялась в Ужгороде 21-23 марта 1989 г.
94. Данілак М. Слов'янський з'ізд у Празі (1848) та українці // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 153-162.
95. Данилюк Д. Д. Оцінка творчої спадщини Ю. І. Гуци-Венеліна у вітчизняній історіографії // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 39-53.
174
96. Данилюк Д. Д., Ілько В. І. Деякі питання оцінки Ю. І. Венеліна у вітчизняній історіографії // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 10-12.
97. Демина Е. И. Ю. И.Венелин и болгарский литературный язык эпохи Возрождения // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 76-78.
98. Демина Е. И. Ю. И. Венелин и болгарский литературный язык эпохи Возрождения // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 247-254.
99. Демина Е. И. Концепция Ю. И. Венелина по устроению болгарского литературного языка нового времени // Историкокультурные и социолингвистические аспекты изучения славянских литературных языков эпохи национального Возрождения (конец XVIII — вторая половина XIX в.) / Тезисы докладов международной конференции (ноябрь 1993 г). — М.: 1993. — С. 7-13.
100. Демина Е. И. Об изучении новоболгарской письменности в отечественной филологии // Основные проблемы балканистики в СССР. — М.. 1979. — С. 246-259. (Балканские исследования. Вып. 5).
О работе Ю. Венелина см. с. 249-250.
101.* Демьянчик Ю. И. Венелин среди болгар // Науч.-лит. сб. Галицко-русской матицы. — Г. 65. — Львов, 1930. — Вып. 1. — С. 46-64.
102.* Демьянчик Ю. И. Значение Юрия Ивановича Венелина в русской науке и литературе // На рубеже. — Львів, 1927. — № 3. — С. 23-24.
175
103.* Демьянчик Ю. И. Мысли Ю. И. Венелина о споре южан с северянами // Временник Ставропигийского ин-та на 1927. — Львів, 1926. — С. 59-66.
104. Денисюк Ю. І. Південнослов'янський звичай "умикання" в інтерпретації Юрія Венеліна та українське весілля // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 113-115.
105. Державин Н. С. Болгарские колонии в России // Сборник за народни умотворення и народопис. — С.: 1914. — Кн. 29.
О Ю. Венелине см. с. 214—215.
106. Державин Н. С. История Болгарии. — М.-Л.: 1945. — Т. 1.
О Ю. Венелине см.: Теория славянского происхождения древних болгар, с. 153-157; Русско-болгарские литературные связи, с. 235—236.
107. Дзендзелівський Й. О. Ю. І. Гуца-Венелін про деякі питання освіти і правопису у східних слов'ян // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 94-97.
108. Димитров Г. Г. Княжество България в историческо, географско и етнографическо отношение: В 3 части. — Пловдив, 1895. — Ч. 1. — 534 с.
Ю. И. Венелин, Н. Рилски, Н. Возвели, с. 155-178.
109. Динеков П. Български фолклор. — С.: 1959. — Ч. 1.
См.: Поглед върху историята на българската фолклористика.
О Ю. Венелине как фольклористе см. с. 77-85.
2-е издание: С.: 1972. — с. 84-90.
110. Динеков П. Книгописният отдел в една Венелинова книга // Българска книга. — С.: 1930. — № 4/5 — С. 424-427.
О книге Ю. Венелина "О зародыше новой болгарской литературы".
176
111. Динеков П. Юрий Иванович Венелин: Живот и дело // Венелин Ю. Избрани страници. — 2-е доп. изд. — С.: 1942. — С. 5-22.
* 1-е изд.: С.: 1938. — С. 3-23.
112. Довганич О. Д. До питання про використання прогресивної спадщини вітчизняних діячів науки і культури у процесі патріотичного та інтернаціонального виховання молоді: На матеріалах життя і діяльності Ю. І. Венелиіна-Гуци // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 50-53.
113. Досталь М. Ю. Ю. И. Венелин в русской периодике 40-х годов XIX века // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/ . — Ужгород, 1989. — С. 73-75.
114. Досталь М. Ю. Ю. И. Венелин в русской периодике 40-х годов XIX века // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 191199.
115. Дражев П. Делото на Юри Ив. Венелин за братската дружба между българския и руски народ // История и география. — С.: 1963. — № 6. — С. 45-48.
116. Дринов М. Поглед върху произхождението на българския народ и началото на българската история // Дринов М. Избрани съчинения. — С.: 1971. — Т. 1.
Гл. V. Кратък преглед на няколко теории за произхождението на нашия народ. ... Раичо-Венелиновото учение, с. 120-121.
117. Дроздов П. И. Венгерские просветители в России — Янош Орлай и Юрий Венелин // Дроздов П. И. Вехи многовековой дружбы: К истории советско-венгерских связей. — М.: 1965. — С. 109-114.
177
Рецензия:
- Штернберг Я. И. Серьезные недостатки книги на нужную тему // История СССР. — М.: 1968 — № 1. — С. 227-230.
118. Дроснева Е. За мястото на Юрий Иванович Венелин в руската българистика // Първи международен конгрес по българистика. София, 23 май — 3 юни 1981: Доклади: Историята и съвременно состояние на българистиката. — С.: 1982. — Т. 1. — Ч. 3, кн. 1. — С. 253-260.
119. Дроснева Е. Д. Становление русской болгаристики: До середины XIX в. — Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — Л.: 1980. — 20 с.
Роль и значение деятельности Ю. Венелина.
120. Дроснева Е. Три етюда за Венелин // Известия на Българското историческо дружество. — С.: 1984. — № 36. — С. 201 — 207. — Рез. на фр. яз.
1. Венелин и Априлов. 2. Венелин срещу Шльоцер. 3. Венелин и българите.
121. Жизнеописание на Юрия Ивановича Венелина / Преведено от Н. X. Палаузова. — Одесса: 1851. — 32 с.
Автор не указан.
Рецензии:
- Одесский вестник. — Одесса, 1851. — № 90.
- Цариградски вестник. — В, 64. — 8 дек. 1851 /С.Ф./.
122. Забунов И., Степанова Л. "Венелиновата библиотека" на българите в Одесса // Векове. — С.: 1976. — № 5. — С. 19-26.
См. также: Годишник на Народ, биб-ка "Иван Вазов". — Пловдив, 1983. — С. 55-64.
123. Задорожний В. Є., Петрище П. А. Радянська історіографія про зв'язки Закарпаття з Україною і Росією першої половини XIX СГ.// Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 60-62.
178
124. Закарпатський музей народної архітектури і побуту: Путівник /М. В. Свереняк (ред.) та ін. — Ужгород: 1972.
На с. 32 — фотография хаты Ю. Венелина.
125. Зилгалов В. А. Источниковедческая база исторических работ Ю. И. Венелина // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 26-28.
126. Зимомря Н. И. Болгаристика в наследии Ю. И. Гуцы-Венелина и ее оценки в немецкой периодике ЗО — 40 гг. XIX века // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 78-80.
127. Зимомря Н. Значимо слово за Венелин: Резултати от първата научна конференция в СССР, посветена на 150-годишнината от смъртта на Ю. И. Хуца-Венелин // Литературна мисъл. — С.: 1990. — Г. 34, № 3. — С. 169-171.
Итоги конференции в Ужгороде. 1989 г.
128. Злыднев В. Венелин Юрий Иванович // Краткая литературная энциклопедия. — М.: 1962. — Т. 1. — Стб. 912.
129. Иванова Е. Юрий Венелин като етнограф // Известия на Българското историческо дружество. — С.: 1984. — № 36. — С. 209215. — Рез. на фр. яз.
130. Из записок человека: педагогические занятия в Москве (1832—1849), женское образование за этот период времени // Русский вестник — М.. 1878. — Т. 135. — № 6. — С. 533-566. (Подпись: Сто один).
Воспоминания о работе Ю. Венелина в должности инспектора в Александровском институте, с. 549-550.
179
131.* Илиев И. П. Юрий Иванович Венелин: По случай 100 години от смъртта му // Духовна култура. — С.: 1939. — № 3/4. — С. 91-95.
132. Иловайский Д. О славянском происхождении дунайских болгар: Посвящается третьему съезду русских археологов // Русский архив — М.: 1374. — Кн. 2. — Стб. 55-144.
О концепции Ю. Венелина по этому вопросу см. стб. 56—57.
133. Иловайский Д. Разыскания о начале Руси: Вместо введения в русскую историю. — М.: 1876. — с. 345-410.
О концепции Ю. И. Венелина, с. 346-347.
134. Иовва И. Ф. Передовая Россия и общественно-политическое движение в Молдавии: первая половина XIX в. — Кишинев: 1986.
Роль Ю. Венелина в развитии русско-молдавских отношений и молдавской культуры — с. 52-53; знакомство с П. Ганчевым в 1830 г. — с. 225227.
135. Иречек К. История на българите: С поправки и добавки от самия автор / Под ред. проф. Петров П. Хр. — С.: 1978.
О Ю. Венелине см. с. 570-572.
Первое издание: * Jireček K. Geschichte der Bulgaren. — Praha: 1876. — 5. 537-539.
136. Йонков X. Юрий Венелин // Приятели на българския народ. — С.: 1971. — Кн. 1. — С. 27-48.
137. Каравелов Л. Болгарская журналистика // Московские ведомости. — М.: 1862. — № 153. — 13 июля. — С. 1221.
Значение книги Ю. Венелина "Древние и нынешние болгаре..." для пробуждения национального сознания болгар; пересказываются несколько легенд болгар о Венелине.
138. Кашула I. Ю. До питання про філософські погляди Ю. І. Гуци-Венеліна // Ю. І. Гуца-Венеліп і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 163-169.
180
139. Кашула І. Ю. Революційні демократи про Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 13-14.
140. Кашула И. Ю. Философские взгляды Ю. И. Венелина-Гуцы // Труды XXXV научной конференции: Секция марксистско-ленинской философии. — Ужгород: 1981. С. 39-44. — Библиогр. с. 44. — Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР.
141. Кеменяш Г. Г. Ю. І. Гуца-Венелін і Тибава // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 321-326.
142. Кобилянська М. Ф. Посереднє керування в інтерпретації Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 118-119.
143. [Кожухарова М. Н.] Юрий Иванович Венелин: Българските земи през погледа на Юрнй Венелин: лични впечатления на учения от пътешествието му през 1830 година. Превод М. Кожухарова // Руски пътеписи за българските земи XVII-ХІХ век. Съставит., предговор, коментар и бележки М. Н. Кожухарова. — С.: 1986. — С. 154-174.
Биографическая справка о Ю. Венелине; фрагменты работ: Барсуков Н. Жизнь и труды М. П. Погодина (Т. 3); Безсонов П. Некоторые черты путешествия Ю. И. Венелина в Болгарию; Венелин Ю. И. О зародыше новой болгарской литературы.
144. Климкова Л. М. В. Г. Бєлінський про Ю. І. Венеліна // Українське слов'янознавство. — Львів: 1970. — № 3. — С. 100-106.
146. Кобржицкая Т. В., Ковалева Р. М. "Вождение куста" на Полесье в контексте балканских обрядов вызывания дождя // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 296-301.
181
146. Коломинов В. В. Забытые экспедиции Российской академии // Известия Всесоюзного географического общества. — Л.: 1981. Вып. 2. — С. 166-171.
Об экспедиции Ю. Венелина см. с. 169—170.
147. Коломінов В. Твій син, Верховино // Вітчизна. — К.: 1982. № 9. — С. 205-207.
148. Коломинов В. "Тебе, Юрий Венелин..." // Альманах библиофила. — М.: 1982. — Вып. 17. — С. 273-276.
149. Конев И. Делото на Юрий Иванович Венелин в българистичните хоризонти на европейската славистична и балканистичнд наука от втората четвърт на XIX век // Литературна мисъл. — С.: 1990. — Г. 24, № 2. — С. 3-15.
150. Конев И. Приносът на Юрий Венелин в сравнителното изучаване на фолклора на южнославянските народи // Конев И. Ние сред другите и те сред нас: Балканистични студии. — С.: 1972. — С. 280-298.
151. Конев И. Юрий Иванович Венелин в развитии европейской болгаристики // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 64-70.
152. Константинов Г. Юрий Иванович Венелин // Константинов Г. Нова българска литература: От Паисий Хилендарски до наши дни. — С.: 1942. — С. 130-145.
153. Кончина Юрия Ивановича Венелина // Северная пчела. — Спб.: 1839. — 10 апр. — № 77. — С. 1-2.
154. Косев Д. Лекции по нова българска история. — С.: 1951.
См.: Ю. Ив. Венелин, В. Ев. Априлов. Откриване на Габровското училище в 1835 г., с. 71-76.
155. Косев Д. Новая история Болгарии: Курс лекции / Пер. с болг. Валева Л.Б. и др. Предисл. Частухина И. Н. — М.: 1952.
182
См.: Ю. И. Венелин, В. Е. Априлов. Открытие Габровского училища (1835), с. 131-140.
156. Кочубинский А. Граф С. Г.Строганов. Из истории наших университетов 30-х годов // Вестник Европы. — Спб.: 1896. — № 7. — С. 165-196.
Венелин и учреждение славянской кафедры в Московском университете, с. 173—178.
157. Кріль М. М. Чеські художники і скульптори на Україні (кінець XVIII — середина XIX століть) // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції — Ужгород, 1992. — С. 315-320.
158. Куглер К. Юрий Иванович Венелин в Сегеде // Magyarok és Szlávok. — Szeged, 1993. — 301-306 old.
159. Куля Ф. А., Долинич Й. Й. Педагогічні погляди Ю. І. Гуци-Венелина // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 307-314.
160. Куля Ф. А., Мегела І. П. Педагогічні погляди в контексті наукової спадщини Ю. І. Гуци-Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. 1. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 116-118.
161. Куца О. П. Сербські народні пісні в науковому осмисленні Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 86-88.
162.* Лаборчан [Кралыцъкий А.]. Кое-что о нынешней Болгарии // Свет. — Унгвар (Ужгород), 1868. — № 19. — С. 2-3.
Роль Ю. Венелина в изучении Болгарии.
183
163. Лавров П. А. Запись к Минее № 6 (32) из Одесского собрания рукописей В. Ив. Григоровича // Известия Отделения русского языка Академии наук. — Спб.: 1896. — Т. I, № 1. — С. 112— 113.
Разбираются влахо-болгарские грамоты, изданные Ю. Венелиным.
164.* Лазорик Ф. На вулиці славного земляка в Софії: Присвячено 160-річчю з дня народження Ю. І. Венеліна (22 квіт. 1802 - 22 квіт. 1962) // Дукля. — Пряшів, 1962. — № 2. — С. 10-15.
165. Лаптева Л. П. Ю. И. Венелин и Московский университет // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річ-" чю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 71-73.
166. Лаптева Л. П. Ю. И. Венелин и Московский университет // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 113-122.
167. Леков Д. Венелин и болгарская интеллигенция эпохи Возрождения // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 54-63.
168. Линтур П. В. Славяноведение XIX в. в Закарпатье // Вопросы русской литературы: Межведом, респ. науч. сб. — Львов, 1968. — Вып. 2 (8). — С. 54-64.
Обзор научного творчества Ю.Венелина см. на с. 57—60.
169. Лісовий П. М. Юрій Венелін, його доба і науково-літературне оточення // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 184-190.
170. Литературные новости // Московский вестник — М.: 1830. - Ч. 2. — № 23/24. — С. 390-402.
Цели и задачи путешествия Ю. Венелина в Болгарию.
184
171. Литературные новости // Московский наблюдатель. — М.: 1835. — Ч. 2. — № 5. — С. 151-152.
Научно-издательские планы Ю. Венелина.
172. Лукьяненко А. М. Культурно-историческая роль Болгарии в судьбах славянства вообще, России — в частности. — Киев, 1913.
О Ю. Венелине см. с. 19-20.
173. Лунина М. В. Грамматика нынешнего болгарского наречия Ю. И. Венелина // Славянская филология: Сб. статей. — М.: 1951. - С. 108-123.
174. Мазурок О. С. Листи Ю. І. Венеліна до А. О. Краєвського як історичне джерело // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 35-37.
175. Мазурок О. С. Історія родини Венеліна у листах Ю. Жатковича до В. Гнатюка // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 147-152.
176. Макаров М. ["Еще мысль Венелина"] // Литературные прибавления к Русскому инвалиду. — Спб: 1839. — № 25, 24 июня. - С. 539.
Воспоминания о встрече с Ю. Венелиным "года три тому назад" "на даче князя С. М. Голицына".
177. Марк иеромонах. В Даниловом монастыре // Журнал Московской патриархии. — М.: 1988. — № 12. — С. 20-21.
Открытие мемориальной доски Ю. Венелина в Даниловом монастырю в Москве в мае 1988 г.
178.* Мацинський І. Венелін (Гуца Юрій Іванович) // Дукля. - Пряшів, 1970. — № 6.
179. Медовичева Т.А. Болгаристические материалы в архиве Ю. И. Венелина // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків
185
/Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 39-41.
180. Мечев К. Венелин Юрий Иванович // Кирило-методиевска енциклопедия. — С.: 1985. — Т. І. — С. 360—362. Библиогр. с. 362.
181. Мечев К. Юрий Иванович Венелин и вопрос о национальной принадлежности Кирилла и Мефодия // Bulgarian Historical Review — Sofia, 1978. — № 6. — Р. 72-85.
182. Мечев К. Юрий Иванович Венелин и заслугите му към българския народ. // Руско-български връзки през вековете. — С.: 1986. — С. 146-159.
183. Мечев К. Юрий Иванович Венелин и украинско-българските културно-исторически връзки // Българско-украински връзки през вековете. — С.: 1983. — С. 181—189.
184. Микитась В. Л. Через гори і кордони: Культурні й літературні зв'язки Закарпаття з Україною та Росією у XIX-XX ст. /Відп. ред. М. П. Дешко. — Київ, 1977. — 47 с.
О Ю. Венелине см. с. 14-17.
185. Минкова Л. Историята на една история: Книгата на Юрий Иванович Венелин "Критические исследования об истории болгар" и нейният превод на български език, направен от Ботю Петков // Литературна мисьл. — С.: 1972. — № 6. — С. 82-96.
186. Миньяр-Белоручева А. П., Комарова Э. П., Зимомря О. И., Степула Н. И. Наследие Ю. И. Венелина в контексте становления отечественного славяноведения // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 109-111.
187. Михова Л. Международни научни сесии, посветени на
186
делото на Юрий Иванович Венелин и Васил Априлов // Литературна мисъл. — С.: 1990. — № 2. — С. 136-137.
188. Молнар И. Черты из частной и ученой жизии Ю. И. Венелина. — М.: 1846. — 79 с.
Оттиск из книги. См.: Часть I, № 21.
189. Морошкин Ф. /Рец. на кн.: 1. Древние и нынешние болгаре в политическом, народописном и религиозном их отношении к россиянам. Историко-критические изыскания Юрия Венелина. Два тома. М., 1829-1841. 2. Скандинавомания и ее поклонники, или столетние изыскания о варягах. Историко-критические рассуждения Юрия Венеилна. М., 1842. // Маяк. — Спб: 1842. — Т. 6. — Кн. 12, Критика. — С. 81-115.
190. Морошкин Ф. О сочинениях Ю. И. Венелина по славянской истории // Отечественные записки — Спб.: 1840. — Т. 12. — № 9/10, разд. 2. — С. 77-92.
191. Москаленко В. А., Рудяков П. М. Вивчення і пропаганда наукової діяльності Ю. І. Венеліна у південнослов'янських країнах // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 84-86.
192. Москаленко В. А., Рудяков П. М. Роль Ю. Венеліна в історії украінсько-слов'янських культурних взаємин та вивчення його діяльності у Болгарії // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 71-77.
194. Король І. Ф., Туряниця В. ВФрідманська О. М., Кирлик Я. Ю., Чечур Г. Г., Луценко Н. Л., Бабич М. І., Брехлічук Л. О., Оленюк С. М. Мотиви дружби народів у творчій спадщині Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 101-102.
187
195.* Мутафов С. Значението на д-р Юрий Иванович Венелин за историята на българската медицина и антропология // Современна медицина. — С.: 1969. — № 9. — С. 499-501.
195. Мутафов С. Юрий Иванович Венелин за българския народ: По случай 135 години от смъртта му // Славяни. — С.: 1971. — № 3. — С. 14-15.
196. Бабич М. І, Біров I. Й., Пойда С. С., Зейкан М. М., Сас К. Ф., Гагелъ Т. Е., Товт С. М., Сухолиткий О. С., Чуловський Б. С. Наукова спадщина Ю. І. Венеліна в оцінці Івана Франка // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річ_ чю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 106-107.
197. Неделчев И. Юрий Венелин и значението му за Българското възраждане: по случай 180 години от рождениетто му // Духовна култура. — С.: 1982. — № 7. — С. 24-31.
198.* Недзелъский Е. Очерк карпаторусской литературы. — Ужгород, 1932. — 289 с.
О Ю. Венелине см. с. 107, 109, 118-123, 173, 191. Портрет — с. 119.
199. Некролог / /Московский наблюдатель. — М.: 1839. — Г. 5, № З, Ч. 2. Смесь. — С. 48-50.
200. Никитин С. А. Венелин Юрий Иванович // Советская историческая энциклопедия. — М.. 1963. — Т. 3. — С. 320-321.
201. Никитин С. А. Славяноведение // Очерки истории исторической науки в СССР — М.: 1955. — Т. I.
О Ю. Венелине см. с. 496-497.
202. Николов Б. Ю. И. Венелин и новобългарската литература // Родна реч. — С.: 1979. — № Ю. — С. 14-17.
203. Николов В. Юрий Ив. Венелин. По повод стогодишнината от рождението му (23 апр. 1802 — 1839) // Българска сбирка. - С.: 1902. — № 5. — С. 312-328.
188
204. Никулина М. В. Ю. И. Венелин в русском славяноведении первой трети XIX в. (Проблематика славянских древностей) // Историография и источниковедение стран Центральной и Юго-Восточнй Европы. — М.: 1986. — С. 23-40.
205. Никулина М. В. Ю. И. Венелин: К 150-летию со дня смерти // Советское славяноведение. — М.: 1989. — № 3. — С. 72-77.
206. Никулина М. В. Путешествие Ю. И. Венелина в Болгарию: задачи и итоги // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 83-84.
207. Німчук В. В. Ю. Венелін (Гуца) — лінгвіст, фольклорист, етнограф // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 255-285.
208. Німчук В. В. Закарпатоукраїнський діалект у науковій творчості Ю. І. Гуци-Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 97-101.
209. О кончине Ю. И. Венелина // Сын отечества. — Спб.. 1839. — Т. 8, отд. V. — С. 20.
210. Открытие памятника Венелину // Московские ведомости. — М.: 1842. — № 104, 30 дек. — С. 793.
211. Открытие памятника Венелину // Москвнтяннн. — М.. 1843. — Ч. 1. — № 1. — С. 344.
212. Открытие памятника Юрию Ивановичу Венелину // Маяк. — Спб.: 1843. — Т. 9. — кн. 17, смесь. — С. 56-58.
189
213. Открытия г. Венелина // Телескоп. — М.: 1832. — № 10. - С. 270-278.
Список грамот ХIV-ХVII вв., собранных Ю. Венелиным в Болгарии, Молдавии и Валахии во время путешествия.
214. Отчет Московского публичного и Румянцевского музеев за 1867-1869 г. — М.: 1871. — С. 49-50.
Приобретение рукописей Ю. Венелина.
215. Павленко Г. В. Борьба Ю. И. Венелина против немецких историков-норманистов и их русских последователей // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 17-19.
216. Павленко Г. В. Ю. И. Гуца-Венелин в контексте развития славистической науки своего времени // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 84-90.
217. [Павлов Н. Ф.] [ЫВ. К этому грустному известию...] // Литературные прибавления к "Русскому инвалиду на 1839 г.". — Т. 1. — № 15, с. 324.
Публикация фрагмента письма писателя Н. Ф. Павлова к А. А. Краевскому с описанием последнего дня жизни и похорон Ю. Венелина. Авторство устанавливается по работе Н. Савельева "Еще несколько подробностей" (см.: Часть II, № 252)
218. Падяк В. И. Первые упоминания о Ю. И. Венелине на Родине // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю, від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 93-94.
219. Падяк В. І. Перші згадки про Ю. І. Венеліна на Закарпатті — батьківщині вченого // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992, С. 210-216.
190
220. Пальок В.В., Задорожний В.Є. Деякі питання історії в працях Юрія Івановича Венелиіна // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 133-139.
221. Памятник Юрию Ивановичу Венелину / /Сын отечества. - Спб : 1842. — Ч. 2. — № 3, смесь — С. 19-20.
Информация о доставке памятника из Италии в Одессу.
222. Памятник Юрию Ивановичу Венелину, воздвигаемый одесскими болгарами // Санктпетербургские ведомости. — Спб.: 1842. - 22 февр. — № 44. — С. 186.
223. Панкратьев Л. Филолог, историк, фольклорист Юрий Венелин // Днестр. — Кишинев: 1959. — № 9. — С. 143-146.
224. Пенев Б. Забравени уроци от миналото. 1. Д-р Селимински. 2. Венелин и българите // Съвременна мисъл. — С.: 1914. — № 6. — С. 82-85; 1915 — № 4. — С. 594-597.
225. Пенев Б. Юрий Иванович Венелин // Пенев Б. История на новата българска литература: Българска литература през първата половина на XIX век. — С.: 1933. — Т. 3. — С. 583-639.
Переиздание: С.: 1977. — Т. 2. — С. 439-482.
226. Перетц В. Венелин Юрий Иванович, известный славист // Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. — Спб.: 1897. — Т. 5. — С. 231-240.
227. Песчани Д. Г. Юри Иванович Венелин в национално-културното възраждане на България // Исторически преглед. — С.: 1969. — № 1. — С. 94-102.
228. Пешаков Г. Д. Ридание на смертта Ю. И. Венелина // Любославие. — Смирна: 1844. — Т. I. — № 1, апр. — С. 14.
Стихи на смерть Ю. Венелина, написанные 12 июня 1839 г.
229.* Полянський П. Юрій Венелін. Малорос, отродитель
191
Болгарії: Літ. нарис // Сб. лит.-гуманистичный. — Львів, 1889. — С. 51-70.
230. Поп В. С. Традиції Ю. І. Венеліна в фольклористиці Закарпаття // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 91-93.
231. Поп И. И. Венелин и проблема национального самосознания закарпатских украинцев (русин) // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень нау-кової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 55-56.
232. Поп И. И. Ю. И. Венелин и проблема национального самосознания закарпатских украинцев (русинов) // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 140-146.
233. Попов А. В. Юрий Иванович Венелин // Карпаторусские писатели: Очерки жизни и творчества. — Мукачево: 1931. — С. 8995. — Порт.
234.* [Попов А. В.] Гуца-Венелин (Л. Я.) // Народна школа. — Мукачево: 1922. — № 6. — С. 7.
235. Попович В. Д. Культурная деятельность угророссов в России на рубеже 18-19 веков // Молодая Русь. — Прага: 1931. — № 5/6. — С. 19-22; № 7/8. — С. 9-13.
236.* Попруженко М. Г. Ю. И. Венелин и неговото значение в историята на българското възраждане // Православен проповедник. — С.: 1902. — № 8. — С. 86-92; № 9. — С. 102-106.
237. Попруженко М. Г. Из заметок по истории болгарского возрождения // Известия на Народния етнографски музей. — С.:
192
1923. — Г. 36, кн. 1-2. — С. 5-19. О Ю. Венелине в Кишиневе, с. 8—9.
238.* Попруженко М. Г. По поводу столетия со дня рождения Ю. И. Венелина // Задружен труд. — 1902. — Кн. 8. — С. 764-766.
239. Попруженко М. Г. Русия и Българското възраждане // Българска историческа библиотека — С.: 1928. — Г. 1, Т. 3. — С. 130-147.
О Ю. Венелине см. с. 135-138.
240. Попруженко М. Г. Юрий Иванович Венелин: По случай 100 години от появата на книгата му за българите // Българска историческа библиотека — С.: 1929. — Г. 2, № 2. — С. 160—173.
241. Потапенко Е. К. Ю. И. Венелин и неговата роля за развитието на българското просветно движение // Народна просвета. - С.: 1973. — № 6. — С. 107-111.
242. Потапенко Е. К. Юри Иванович Венелин и българският народ // Исторически преглед. — С.: 1978. — Кн. 6. — С. 102-106.
243. Прийма Ф. Я. Из истории создания "Песен западных славян" А. С. Пушкина // Из истории русско-славянских литературных связей XIX в. — М.-Л.: 1963. — С. 95-123.
О знакомстве Ю. Венелина с А. С. Пушкиным см. с. 105.
244. Пыпин А. Н. История русской этнографии. — Спб.: 1890. - Т. 1.
Оценка научного творчества Ю. Венелина, см. с. 362—363.
245. Пыпин А. Новые данные о славянских делах // Вестник Европы. — Спб.: 1893. — № 6.
О Ю. Венелине см.: Гл. I. М. П. Погодин в 1820-х годах, с. 717-724; Гл. II. Путешествие Венелина в Болгарию, с. 724—743.
246. Пыпин А. П., Спасович В. Д. История славянских литератур. — 2-е изд. — Спб.: 1879. — Т. 1.
О Ю. Венелине см.: Гл. I. Болгары. Раздел 2. Века турецкого ига и начало возрождения, с. 110-113.
193
См. также: * Pypin A.N., Spasovič V.D. Historie literatur slovanských. — Pr.: 1880. — 5. 92-95.
247. Розанов П. Г. Памяти доктора Ю. И. Венелина: 1802-1902 — М.: 1902. — 8 с.
248. Роковини уродин Юрія Гуци (Венеліна) // Літературно-наук. вісгн. Від. наук, т-во им. Т. Г. Шевченка. — Львів, 1902. — Р. 5, Т. 18. Хроніка і бібліогр. — С. 21-26.
249. Россиев П. Забытые могилы на кладбище Данилова монастыря // Исторический вестник — Спб.: 1906. — № 6.
О памятнике Ю. Венелину см. с. 830.
250.* Рубий Й. М. Юрий Иванович Венелин // Свет. — Унгвар (Ужгород): 1868. — № 4. — С. 2-3; № 5. — С. 3; № 6. — С. 13; № 7. — С. 1-3; № 8. — С. 1-3.
251. "Русский ученый мир..." // Галатея. — М.: 1839. — Ч. 2, № 16. Хроника. Без пагинации.
Описание похорон Ю. Венелина. Заметка датирована 20 апреля.
252. Савельев Н. Еще несколько подробностей о жизни и сочинениях Юрия Ивановича Венелина // Литературные прибавления к "Русскому инвалиду" на 1839 год. — Спб.: 1839. — 27 мая. — Т. I, № 21. — С. 447-451.
253. Савельев Н. Юрий Иванович Венелин: некролог // Литературные прибавления к "Русскому инвалиду" на 1839 год. — Т. I, № 15 апр. — С. 322-324.
254. Савельев-Ростиславич Н. В. Славянский сборник. — Спб.: 1845. — ССХХХІХ с. — (Прилож. к журналу "Маяк" — Спб.: 1845, Т. 21, кн. 41).
255. Савов. Чествуване 100-годишнината от рождението на Юрия Ивановича Венелина в София // Училищен преглед. — С.: 1902. — Г. VII, кн. XI. — С. 868-871.
194
256. Сак Ю. М. Закарпатские слависты первой половины XIX в. // Узловые вопросы советского славяноведения: Тезисы докладов и сообщений IX Всесоюзной науч. конф. историков-славистов. — Ужгород: 1982. — С. 348-349.
Ю. Венелин как один из первых славистов.
257. Свенцицкий И. С. Обзор сношений Карпатской Руси с Россией в 1-ю половину XIX в. // Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук — Спб: 1906. — Т. II, кн. 3. — С. 259-367.
О деятельности Ю. Венелина см. с. 297-300 и 344—347.
258. Свенцицкий И. С. Обзор сношений Карпатской Руси с Россией в 1-ую пол. XIX в. — Спб: 1906. — 109 с.
О деятельности Ю. Венелина см. с. 39-42.
259. Свєнціцкий I. С. Юрій Іванович Гуца-Венелін // Свєнціцкий І. С. Нариси з історії болгарської літератури. — Львів, 1957. — С. 99-117.
260. Славяноведение в дореволюционной России: Изучение южных и западных славян. — М.: 1988.
О Ю. Венелине см. с. 44, 58-61, 83, 101, 115, 117, 126-129, 135-141, 149, 286.
261. Слов'янська фольклористика: Нариси розвитку: Матеріали. — Київ, 1988.
О Ю. Венелине см. с. 51-54; Фрагмент его работы "О характере народных песен..." — с. 259-260.
262. Смирнов А. О "Слове о полку Игореве": 1. Литература Слова со времени открытия его до 1876 г. — Воронеж, 1877.
Ю. И. Венелин о "Слове о полку Игореве", с. 93—94.
263. Соколов Е. И. Бумаги Ю. И. Венелина, хранящиеся в библиотеке имп. Общества истории и древностей российских // Чтения Общества истории и древностей российских — М.: 1899. -
195
Кн. 3. Материалы историко-литературные. — С. 1-20. Имеется оттиск.
Рецензия:
- Шишманов И. // Български преглед. — С.: 1899-1900. — № 5. — С. 99-106.
264. Соколов Е. И. Бумаги Ю. И. Венелина // Соколов Е. И. Библиотека имп. Общества истории и древностей российских. — М.: 1905. — Вып. 2. — С. 565-596.
265. Співак Б. I. Венелін Юрій Іванович // Радянська енциклопедія історії України. — Т. I. — Київ, 1969. — С. 261; порт.
266. Стахович М. А. Из бумаг Александра Николаевича Попова: Письма М. А. Стаховича // Русский архив. — М.: 1886. — № 3 — с. 328-329.
Оценка книги Ю. Венелина "Древние и нынешние болгары". Письмо не датировано.
267. Стоилов Хр. П. Дейност на Венелина по българския фолклор // Периодическо списание на Българското книжовно дружество в София. — С.: 1905. — Г. 17, св. 5/6. — С. 345-389.
Имеется библиография литературы о Ю. Венелине, часть которюй из-за труднодоступности для визуальной проверки в настоящий указатель не включена.
268. Стойкова С. Вклад ученых России в развитие болгарской фольклористики XIX в. // Русский фольклор. — М.-Л.: 1963. — Т. 3. Народная поэзия славян. — С. 273-287.
269. Стоянов В. Д. Спомен за Венелина — по случай на 50-годишния период от смъртта му // Периодическо списание на Българското книжовно дружество в Средец. — Средец: 1889. — Кн. 28-30. — С. 807-812.
270. Сухомлинов М. И. Болгарская грамматика, составленная Венелиным // Сухомлинов М. И. История Российской академии. — Спб: 1888. — Вып. 8. — С. 293-307.
Публикация отзыва Рассмотрительного комитета Российской академии "О рассмотрении болгарской грамматики Венелина". 1837 г.
196
271. Сухомлинов М. И. Филолого-критическое объяснение гуннских имен Венелина // Сухомлинов М. И. История Российской академии. — Спб: 1888. — Вып. 8. — С. 307-310.
Публикация отзыва Рассмотрительного комитета Российской академии "О рассмотрении сочинения г. Венелина "Филолого-крититическое объяснение гуннских имен". 1837 г.
272.* Тарасјев А. Три серпске народне песме у книзи Венелина из 1835 године // Прилози за книжевност, език, историју и фольклор. — Београд, 1976. — Кн. 42, св. 1-4. — С. 262-269.
273. Теодоров А. Към историята на българския език: българският книжовен език и правопис // Периодическо списание на Българското книжовно дружество в Средец. — Средец: 1890. — Кн. 34. — 511-541.
Ю. Венелин о болгарском языке.
274. Тиводар М. П. Питания етнічної історії Закарпаття у працях Ю. І. Венеліна // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 49-50.
275. Тимошенко П. Юрій Венелін // Літературна газета — Київ: 1959. — 28 квіт.
276. Тодоров Д. Юрий Ив. Венелин и проблемите на българската етнография през Възраждането // Българска етнография. — С.: 1986. — Г. XI, кн. 3. — С. 53-65.
277.* Тодоров П. Юрий Венелин // Новая Болгария. — С.: 1954. — № 8.
278. Унджиева Ц. Документи по българското възраждане в съветските архиви // Известия на Института за литература — С.: 1962. — Кн. 12. — С. 115-174.
197
Письмо А. Априлова к Ю. Венелину от 7 июня 1838 г.; письма В. Априлова и Н. Палаузова к Ю. Венелину от 10 дек. 1837 г., 16 марта, 13 апр., 22 июня, 1 дек. 1838 г.; письмо А. Кипиловского к Ю. Венелину от 17 февр. 1838 г.
279. Усачева В. В. Ю. И. Венелин и первые шаги славянской этнографии // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 107-108.
Ошибочно указан соавтор: Т. Э. Гагель.
280. Усачева В. В. Ю. И. Венелин и первые шаги славянской, этнографии // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 286—295.
281. Федорищев В. Е. Из истории славянских фольклорных фальсификаций // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 302-306.
282. Феерчак П. И. Очерк жизни и трудов Юрия Ивановича Венелина // Одесский вестник — Одесса: 1878. — 16 мая — № 109; 17 мая - № 110.
Также: — // Одесский славянский сборник. Речи и сообщения в торжественных собраниях 11 мая в день св. Кирилла и Мефодия 1878, 1879 и 1880 гг. — Одесса: 1880. — С. 20-34.
Перевод на болг. яз.: — // Славянско братство. — Букурещ: 1878. — Г. I, кн. 7. — С. 59-60; кн. 8. — С. 66-67; кн. 9. — С. 76-77; кн. 10. — С. 83-84; кн. 12. — С. 94-95.
283. Филкова П. А. X. Востоков и българският език: По случай 180 години от рождението му — 1781-1864 // Български език. — С.: 1961. — Кн. 5/6. — С. 552-561.
О Ю. Венелине см. с. 559-561.
284. Фомин С. Ю. И. Венелин — историк, этнограф, языковед // Дружба народов. — М.: 1982. — № 4. — С. 268-269.
198
285. Фролова М. М. Ю. И. Венелин и А. Д. Чертков // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 15-17.
286. Фролова М. М. Ю. И. Венелин и А. Д. Чертков // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 200-209.
287. Халеви М. А., Братєску Г. Врач и историк Ю. И. Венелин — основатель русско-болгарских и русско-румынских культурных отношений // Советское здравоохранение. — М.: 1984. — № 8. - С. 85.
288. Цанев Д. Ю. Венелин и българската възрожденска историография // Известия на Българското историческо дружество. — С.: 1984 — № 36 — С. 193-200. — Рез. фр.
289. Цанев Д. За българите: Чуждата историческа българистика през XVIII — XIX век. — С.: 1981.
О Ю. Венелине см.: Гл. 2. Българската тема в руската и чешкатл историограия през XVIII — XIX в. (до 1878 г.) — с. 80-95.
290. Цанев Д. Основнії направления в българската историография през първата половина на XIX в. // Известия на Българското историческо дружество. — С.: 1974. — Кн. 29. — С. 89-98. — Рез. фр.
О Ю. Венелине см. с. 92-94.
291. Ценов П. Юрий Иванович Венелин (1802-1902) // Летопис на Българското книжовно дружество в София. — С.: 1902-1903. - Г. 4., № 2/3. — С. 67-69.
292. Чемоданова М. Г. Юрий Венелин и некоторые вопросы развития болгарской литературы эпохи национального возрождения // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 69-71.
199
293. Чемоданова М. Г. Юрий Венелин и некоторые вопросы развития болгарской литературы эпохи национального возрождения // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 175-183.
294. Черейский Л. А. Венелин Юрий Иванович // Черейский Л. А. Пушкин и его окружение. — Л.: 1975. — С. 63.
295.* Чолаков Р. Венелин и иашето възраждане // Развитие. — С.: 1919. — Г. 2. — 10 окт.
296. Чолаков Р. Към бнографията на Венелина // Родина. — С.: 1938-1939. — № 3. — С. 166-167.
297. Чолаков Р. Юрий Ив. Венелин за народността на св. Кирила и Методия // Духовна култура. — С.: 1942. — № 9/10. — С. 257-260.
298. Чорний В. П. Венелин (Гуца) Юрий Иванович // Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. — М.: 1979. — С. 98-99.
299. Чорній В. П. Юрій Венелін і Львівський університет // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський рвіт: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 108-112.
300. Чорній В. П. Юрій Венелін (Гуца) і Львівський університет // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 41-43.
301. Чумак В. Г. Петро Могила в оцінках Ю. І. Венеліна та сучасної украінської історичної романістики // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 124-126.
200
302. Чумак В. Г. Постать Петра Могили в оцінці Ю. І. Венеліна і в романі К. Басенка "Початок" // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. науково! конференції. — Ужгород, 1992. — С. 217-226.
303. Чумак Т. М. Традиции Ю. И. Венелина в литературе Закарпатья середины XIX века // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 88-91.
304. Чуркина И. В. Ю. И. Венелин как исследователь истории словенцев // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 123-132.
305. Чуркина И. В. Изучение Ю. И. Венелиным словенской историографии // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 14-15.
306. Шевченко Ф.П. Роль Закарпаття в загальноукраїнському історичному процесі // Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 29-38.
307. Шишманов И. Д. Венелиновите книжа в Москва: По повод на една близка юбилейна дата // Български преглед. — С.: 1897. — Г. 4, кн. 8. — С. 17-18; кн. 9. — С. 36-70; С.: 1898. — Г. 5, кн. 10. — С. 35-51.
Опубликовано также: Шишманов И. Д. От Паисий до Раковски. — С.: 1943. — С. 170-216.
308. Шишманов И. Д. Десетгодишнината на Сборника. 18891899 // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. — С.: 1900. — Кн. 16/17. — С. V-XVIII.
О публикации двух писем Ю. Венелина В. Априлову в кн. I "Сборника" (1889 г.) см. с. V-X.
201
309. Шишманов И. Критичен преглед на въпроса за произхода на прабългарите от езиково гледище и етимологиите на името "българин" // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. — С.: 1900. — Кн. 16/17. — С. 505-753.
Гл. III. Венелин и неговата школа, с. 533-543.
310. Шишманов И. Д. Към историята на Венелиновия паметник в Москва // Сборник на Българската академия на наукнте. — С.: 1926. — Кн. 21. Клон историко-филологичен и философско-обществен. 13. — С. 53-61.
311.* Шишманов И. Д. Първата среща на Априлов с Венелина // Литературно-научен сборник. — Юостендил, 1900. — С. 73-82.
Отдельное издание: Кюстендил, 1898. — 12 с.
312.* Штернберг Я. Венелін Ю. І. // За більшовицькі кадри. — Ужгород, 1952. — 1 трав.
313. Штернберг Я. И. Венгерская Венелиана // Ю. І. Венелін і розвиток міжслов'янських взаємозв'язків /Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна/. — Ужгород, 1989. — С. 21-22.
314.* Штернберг Я. І. Закарпатці в оточенні Пушкіна // Дукля. — Пряшів: 1984. — № 2. — С. 65-70.
315.* Штернберг Я. Закарпатці в оточенні Пушкіна // Закарпатская правда. — Ужгород, 1985. — 1 груд.
316. Шульга І. Г. Розвиток історичноі думки на Закарпатті в добу феодалізму /, /Ю. І. Гуца-Венелін і слов'янський світ: Матеріали Міжнарод. наукової конференції. — Ужгород, 1992. — С. 101107.
317. Шумада Н. С. Венелін Юрій Іванович // Українська літературна енциклопедія. — Київ: 1988. — Т. 1. — С. 287.
318. Шумада Н. С. Ю. І. Венелін як збирач і дослидник українського фольклору // Народна творчість та етнографія. — Київ, 1961. -№ 4. — С. 71-78.
319. Шумада Н. С. Роль Ю. І. Венеліна у становленні болгарської фольклористики // Шумада Н. С. Українсько-болгарські фольклористични зв'язки. — Київ, 1963. — С. 19-36.
320. Шумада Н. С. Украинско-болгарские фольклористические связи: Период Болгарского Возрождения: Автореф. на соискание уч. степ. канд. филол. наук. — Киев: 1962.
Гл. I. посвящена характеристике деятельности Ю. Венелина. См. с. 5-8.
321. Шумада Н. Українсько-болгарські фольклористичні зв'язкі: Період болгарського відродження. — Київ, 1963. — 164 с.
О Ю. Венелине см. с. 37, 39-41, 63-64, 92.
322. Юрий Венелин // Известия Спб. Славянского благотворительного общества. — Спб: 1903. — № 4: Хроника. — С. 55-56.
Торжественное собрание, посвященное 100-летию со дня рождения Ю. Венелина: София, Славянская беседа. Октябрь 1902 г.
323. Юрій Іванович Венелін-Гуца (1802-1839): Бібліогрфічний покажчик / Уклад.: О. Д. Закривидорога, М.-І. Г. Люта, Л. А. Мельник, Т. В. Туренко; вступ, ст.: І. М. Гранчак, М. І. Зимомря; відп. ред.: Я. І. Штернберг, Л. О. Мельник. — Ужгород: 1989 — 91 с.
324. Яворский Ю. А. Значение и место Закарпатья в общей схеме русской письменности. — Прага: 1930. — 20 с.
Библиография работ о Ю. Венелине (20 назв.) — см. с. 15-16. Несколько позиций в этом списке трудно расшифровываются и не учтены ни в одной из просмотренных мной библиографий, посвященных Ю. Венелину.
325. Ягич И. В. История славянской филологии. — Спб.: 1910. — Вып. I. (История славянской филологии).
О Ю. Венелине см. с. 449-456, а также — 214, 311, 437, 443, 447, 448, 510, 533.
203
326. Япончев Д. Човек — епоха: 180 г. от рождението на Юрий Венелин // Софийска правда. — С.: 1982. — № 150 — 22 дек.
327. Яцимирский А. Венелин Юрий Иванович // Новый энциклопедический словарь. Под ред. Арсеньева К. К. — Спб.: б/г. — Т. 10. — Стб. 106-108.
328.* Bajcura Т. Р. J. Šafárik a J. I. Venelin // Sb. Šafárikovský věnovaný z příležitosti 100 vyročia smrti P. J. Šafarika. — Br., 1961.
329.* Haraksim L. J. Huca-Venelin a slováci // Sb. filozofickej fakulty Univerzity Komenského. — Br.
330.* Hartl A. Písemníctví Podkarpatských Rusinů // Československá vlastivěda. Díl. VIII. Písemníctví. — Pr., 1933. — S. 237-290.
331.* Jordan J. P. Der Slawist Wenelin // Ost und West, Jg. 1839.
332.* Lehoczky Tivodar. Beregvámegye monográphíája. II köt. Ungvar, 1881. Venelin Ivavies György. 162-164. old. III köt. Ungvár, 1881. Nagy Tibava 762-763 old. Szkotárszka, 852 old.
333.* Schedel D. (Toldy F.). Venelin s a moszkvai történeti iskola /Olvastatott az akademi kis gyülesébén, jan. 11, 1841 // Athenaeum. 1841. 1222 sz. 337-342, 23 sz. 355-357 old.
Ю. Венелин и московская школа. Доклад на малом заседании Венгерской академии наук.
334. Simiczijew К. Z dziejów zbieractwa macedońskich ludowych pieśni bohaterskich // Lud. — Wrocław-Poznań, 1972. — T. 56. — S. 221-233.
О Ю. Венелине см. с. 224-225.
См. также: Часть I — №№ 2 (рец.), 45, 50, 51, 55, 61, 62, 65.